top of page

                   « Добровільно-примусова дія ».

              автори проекту - Данило Ковач/Аттіла Гажлінскі 

 

   учасники -Cоловей, Ірина Курта, Даніелла Ігнатьо,  Данило Должиков, Владислав Горбунов, Анастасія Живкова, Олексій Салманов, Роман Свідерський та Петро Ряска

  виставка в рамка - (Х ART-KYIV Contemporary 2015 Мистецький Арсенал)

  куратор - Ілля Заболотний.


 


 

  « Добровільно-примусова дія »

 

Учасники були вибрані -добровільно.

   З учасниками по можливості ведеться контакт, ( онлайн мережі ) інформацію щодо виставки вони не мають:  9 молодих художників, серед яких  Cоловей, Ірина Курта, Даніелла Ігнатьо,  Данило Должиков, Владислав Горбунов, Анастасія Живкова, Олексій Салманов, Роман Свідерський та Петро Ряска представили об’єкти, відео-арт та інсаляції

Добровільно примусове право на аналіз.

Демократія дій.

Вперше, розкриття цієї теми відбулось в Ужгороді (галерея «коридор»)

З ними був проведений діалог , були дискусії, зустрічі та було узгодження

Все лишається як було і є змістом простору.

Цього разу, ми змінюємо простір  виставки,  решта лишається так як було вперше.

Учасники не будуть повідомленні про виставку.    З кожним із учасників буде проведений діалог, який буде записаний і відображатиметься  в галереї і повторюватись під  час тривання експозиції.

Зміст його буде створений нами ,але непередбачені  зміни процесу діалогу з кожним учасником.

Список учасників – не змінюється.

Цього разу учасники не знають про другу частину виставки «Добровільно – примусова дія» за рахунок цього, діалогу в контексті виставки для них не існує, вони відповідають на відправлене їм повідомлення.

не  попередивши  їх в експонуванні   записаного діалогу, експозиція трансформується до нульового змісту, всі основні деталі стають  вторинними тобто, в них нема поставленого завдання ,тепер «добровільно-примусова дія» це не лише назва і концепція проекту, а ситуація насамперед в якій учасники рефлектують з  даним тезисом, а не з нами.

Час стає відповіддю на  питання, формує нові питання. Все починається та закінчується

і знов іде по колу.

 «Добровільно – примусова дія» може бути будь  чим та рефлексує  будь де будь з ким, її носія визначає час ми лише об’єкти проекції , наші об’єкти це всього лиш спроба відтворити наші слова.

Тезис стає об’єктом .

 

 

                                                                    Діалог

(Чи готові ви прийняти участь у  «Добровільно-примусовій дії» ?)

Сам тезис «добровільно – примусова дія», все ж є противоречивий  ;

Поняття добровільно-примусової дії ? є само по собі глобальним та індивідуальним для кожного з нас.  Заперечлива внутрішня форма   питання?  Ствердження?  Безвихідна ситуація? (безальтернативна?) супроводжується  кожною секундою права  вибору . Свобода волі.  Дуальність будови нашої  думки. Якщо розкрити цей тезис в формі видуманого діалогу, то відповідь на нього відносно ситуації. Акт добровільно-примусової дії в діалозі ,який провокує на рефлексію з знайомою ситуацією стосовно учасників. 

   Сама форма спілкування постіндустріального суспільства  онлайн  ,гіпер активна в 21ст. Кожного дня сучасне прогресивне суспільство на певному  рефлекторному ,неусвідомленому рівні  переглядає пошту або новини у соціальній мережі  . Глобальний інформативний простір (кібер-простір)- мова сучасної комунікації.

    Можливо, це – ще одна можливість обдумати учасникам їх проекти, зробити певний висновок відносно кожного проекту кожного учасника особисто.

Visual curator project

Attila Hazhlinsky/Danylo Kovach

 

For the first time, presentation "Voluntary - Forcibly action" took place in Uzhgorod at underground  Korydor Gallary.

                                                     "Voluntary - Forcibly action"

Participants were chosen voluntary. They were interviewed, they had discussions, meetings, and an agreement on next / instant actions.

Everything stays like it was, it is a content of a space.

List of participants doesn't change.

 This time, participants don't know about second part of "Voluntary - Forcibly action", that is why a dialog doesn't exist for them in the context of exhibition, they answer on a massage that was sent to them.  We didn't worn them of expense of the recorded dialog, exposure transforms to its zero sense, all essential details become secondary, that is, there is no assigned task. Now "Voluntary - Forcibly action" it is not only the name and concept of the project, first of all, it is a situation, in which the participants reflect of this thesis, not with us.

 "Voluntary - Forcibly action" can be anything and reflect anywhere with anybody, its carrier determines the time, we are the only objects of projection, everything shown - just an attempt to recreate our words.

 Time becomes a response to a question, it generates new questions. It all starts and ends.

Again it goes like a loop.

 Thesis becomes a subject; participants, like a start point of presented object, become a mediator between the previous and the present action.

 This is another opportunity for participants to reflect on their projects, to make a certain conclusion in concer of each project, each participant personally.

 

                                                                     Dialog

 

-Are you ready to take part in "Voluntary - Forcibly action"? Did you take part in similar events connected with this?

 The definition "Voluntary - Forcibly action" has a dual nature.

A dialog in a context of "Voluntary - Forcibly action" in a first-primary basis is global and individual is global and individual for each participant.

 "  - Controversial internal form of issue, statement? - Hopeless situation / no alternatives? "

Situationality dialogue reinforces each subject and context ( participants / cooperation are the main content of a dialog ).

 The voluntary-forcibly action itself in the dialogue, is a familiar situation for the participants.

 One of the main forms of communication at postindustrial society - online-communication. Global informative space (cyberspace) - the language of modern communication.

 

bottom of page